Наукові дослідження

Анонс обсерваційного дослідження щодо розповсюдженості інтраабдомінальної гіпертензії та абдомінального компартмент синдрому серед дітей у педіатричних відділеннях інтенсивної терапії в Україні

Виконавці: Перова-Шаронова В. М., Альбокрінов А. А. КЗ ЛОР ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ», Львів, Україна.

Науковий координатор: Фесенко У.А., ЛНМУ ім. Данила Галицького, Львів, Україна.

За визначенням Всесвітньої організації по абдомінальному компартмент синдрому (WSACS), стосовно дорослих, інтраабдомінальна гіпертензія (ІАГ) – це стійке підвищення інтраабдомінального тиску (ІАТ) ≥12 мм рт. ст. В залежності від важкості, інтраабдомінальна гіпертензія поділяється на ступені: I ст. 12-15 мм рт. ст., II ст. 16-20 мм рт. ст., III ст. 21-25 мм рт. ст., IV ст. вище 25 мм рт. ст. Абдомінальний компартмент синдром (АКС) – це

У 2013 р. вперше у  практичних рекомендаціях WSACS запропоновано визначення щодо педіатричної категорії пацієнтів. Згідно цих рекомендацій, стійке підвищення ІАТ вище 20 мм рт. ст., що супроводжується органною дисфункцією.

Інтраабдомінальна гіпертензія у дітей – це стійке підвищення ІАТ вище 10 мм рт. ст., а абдомінальний компартмент синдром у дітей – це стійке підвищення ІАТ вище 10 мм рт. ст., що супроводжується органною дисфункцією. Проте даних про ступені важкості інтраабдомінальної гіпертензії у дітей не наведено [8].

Факторами ризику розвитку ІАГ/АКС є стани, що супроводжуються: зниженням комплаєнсу передньої черевної стінки (ПЧС) (опіки, хірургічні втручання на ПЧС і т. п.); підвищенням об’єму вмісту черевної порожнини (непрохідність та парез кишківника, хвороба Гіршпрунга,  накопичення вільної рідини у черевній порожнині, гепатоспленомегалія, пухлини і т. п.); «капілярною втратою» чи об’ємною  ресусцитацією, інфузійною терапією або інфузією великої кількості рідини [11].

«Золотим стандартом» діагностики ІАГ згідно WSACS визнано вимірювання ІАТ. Вимірювання проводиться за стандартною методикою через катетер встановлений у сечовому міхурі у горизонтальному положенні пацієнта на спині в кінці видиху встановивши нульовий рівень на рівні середньої аксілярної лінії після введення фізіологічного розчину в об’ємі 1 мл/кг, але не більше 25 мл і не менше 3 мл. Рівень ІАТ слід виражати у мм рт. ст. (1 мм рт. ст. = 1.36 см вод. ст.) [8].

ІАТ рекомендовано вимірювати усім хворим у важкому стані з метою ранньої діагностики ІАГ/АКС [2].

Було встановлено, що рання діагностика та лікування ІАГ/АКС знижували смертність з 80% до 37% у дорослих [4, 3]. Проте смертність у дітей при АКС залишається в  межах 40-60% за різними даними, що пов’язано із пізньою діагностикою та поганою ознайомленістю лікарів із цією проблемою [1, 7, 5].

Розповсюдженість ІАГ та АКС є недостатньо вивченою як серед дорослих, так і серед дітей. Згідно  наукових даних розповсюдженість ІАГ закордоном серед дітей у педіатричних відділеннях інтенсивної терапії складає 12,6%, а АКС – 0,6-9,8% [10, 9, 6]. Дані щодо розповсюдженості ІАГ/АКС серед дітей в Україні відсутні. Це питання потребує подальшого вивчення.

Нами заплановано проведення багатоцентрового проспективного обсерваційного дослідження щодо вивчення розповсюдженості ІАГ/АКС серед дітей у відділеннях інтенсивної терапії в Україні. Дослідження буде реалізоване в період з лютого по грудень 2018 року. Для кожного відділення інтенсивної терапії буде визначено один день, в який буде виміряно інтраабдомінальний тиск у всіх пацієнтів відділення інтенсивної терапії та заповнено скринінгові карти (див. додаток). Карти будуть передані авторам дослідження поштою або в електронному вигляді.

За результатами даного дослідження, після обробки статистичних даних можна буде зробити висновок, щодо розповсюдженості ІАГ/АКС загалом серед дітей, по віку та нозологіям, виділити фактори ризику розвитку ІАГ/АКС. Результати дослідження буде опубліковано в журналі «Біль. знеболювання, інтенсивна терапія».

Планується залучити максимальну кількість центрів. До участі запрошуються усі бажаючі лікарі, що працюють у педіатричних ВІТ різного профілю. Усіх бажаючих просимо зголошуватись за електронною адресою: intraabdominalhyp@gmail.com, або за номерами телефонів: +380673971913 Валентина Миколаївна Перова-Шаронова; +380672867103 Андрій Анатолійович Альбокрінов; +380974579161 Улболган Абдулхамітівна Фесенко. По одному досліднику з кожного відділення, яке прийме участь в дослідженні, буде включено у співавтори при публікації результатів дослідження.

Література

  1. R, Halberthal M, Zonis Z, Shoshani G, Hayari L, Bar-Joseph G. Abdominal compartment syndrome in children. Pediatr Crit Care Med 2001; 2: 51-6.
  2. Blaser AR, Malbrain MLNG, Regli A. Abdominal pressure and gastrointestinal function: an inseparable couple? Anaesthesiol Intensive Ther.2017;49(2):146-158.
  3. Carr JA. Abdominal compartment syndrome: a decade of progress. J Am Coll Surg 2013; 216:135-46.
  4. De Waele J, Desender L, De Laet I, Ceelen W, Pattyn P, Hoste E. Abdominal decompression for abdominal compartment syndrome in critically ill patients: a retrospective study. Acta Clin Belg 2010; 65: 399-4039.
  5. Diaz FJ, Fernandez Sein A, Gotay F. Identification and management of Abdominal Compartment Syndrome in the Pediatric Intensive Care Unit. P R Health Sci J 2006; 25(1):17-22.
  6. Divarci E, Karapinar B, Yalaz M, Ergun O, Celik A. Incidence and prognosis of intraabdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in children. J Pediatr Surg 2016; 51(3): 503-7.
  7. Ejike JC, Humbert S, Bahjri K, Mathur M. Outcomes of children with abdominal compartment syndrome. Acta Clin Belg 2007; 62 (Suppl 1): 141-8
  8. Kirkpatrick AW, Roberts DJ, De Waele J, Jaeschke R, Malbrain ML, De Keulenaer B et al. Pediatric Guidelines Sub-Committee for the World Society of the Abdominal Compartment Syndrome. Intra-abdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome: updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the World Society of the Abdominal Compartment Syndrome. Intensive Care Med 2013; 39(7): 1190-206.
  9. Pearson EG, Rollins MD, Vogler SA, Mills MK, Lehman EL, Jacques E et al. Decompressive laparotomy for abdominal compartment syndrome in children: before it is too late. J Pediatr Surg 2010; 45(6): 1324-9.
  10. FC, Bougmiza IM, Chehab MS, Bafaqih HA, AlMohaimeed SA , Malbrain ML. Incidence, Risk Factors, and Prognosis of Intra-Abdominal Hypertension in Critically Ill Children: A prospective Epidemiological Study. J Intensive Care Med 2015; 31(6): 403-8.
  11. Thabet FC, Ejike JC. Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in pediatrics. A review. J Crit Care. 2017 Oct;41:275-282.